Продуктивне навчання націлене на набуття учнями життєвих умінь і навичок, ініціює особистісне зростання та індивідуальний розвиток, міжособистісний розвиток і взаємодію, самовизначення та самореалізацію. Як освітній процес продуктивне навчання реалізується в рамках індивідуального шляху, що являє собою послідовність кроків, де кожний крок має певний результат, оскільки є продуктивно орієнтованою діяльністю в реальних життєвих ситуаціях. Принцип продуктивності дає освіті можливість бути не просто особистісно орієнтованою, а стати повною мірою індивідуальною. Продуктивною, на нашу думку, в сучасній педагогіці є концепція формування життєвої компетенції.
Продуктивне навчання – це розвиток не тільки учня, але і зміст його освіти, який пов’язується в ході активної діяльності самого учня. Учень стає суб’єктом, конструктором і продуктом своєї особистої освіти. Головна особливість подібного навчання – створення учнями (і викладачами) особистісної освітньої продукції: інтелектуальних відкриттів – винаходів і конструкцій, віршів, задач, гіпотез, правил, досліджень, поробок, творів, проектів і т.д.
Поняття продуктивного навчання включає в себе формування ділової активності, яка означає більше, ніж просто високий рівень професійності. Навички ділової активності допоможуть молодій людині адаптуватися до змін на ринку праці.
Ми маємо виховувати суб’єкта господарських відносин – споживача, власника, господаря, який орієнтується в суті мікроекономічних подій, вміє ухвалювати грамотні й обґрунтовані рішення під час розгляду питань, пов’язаних з підприємницькою діяльністю. Потрібно розвивати потреби в самопізнанні, адекватній оцінці своєї готовності до різних видів підприємницької діяльності в соціально-економічних умовах ринку, де відбуваються динамічні зміни.
У ході навчання в навчальному закладі в учнів поступово виробляються практичні навички наполегливості, комунікабельності, самостійності, формується ділова активність майбутнього кваліфікованого робітника. Сучасній промисловості потрібні активні працівники, що вміють приймати рішення, брати на себе відповідальність, працювати в команді, опановувати нове обладнання і технології. Ділова активність молоді сприяє розвитку особистості, розвиває навички самоаналізування. Кожна особистість повинна вміти оцінити свої сильні і слабкі сторони, вміти долати труднощі, знаходити оптимальні рішення.
Нині ділова активність означає конкурентноспроможність людини на ринку праці, тобто відповідальність усім його вимогам. Ділова активність містить багато аспектів. Насамперед, щоб чогось досягти, людина повинна мати бажання і такі особистісні вольові якості, як цілеспрямованість, старанність, терплячість, наполегливість. Ці якості розвивають в учнів змалку, а в ліцеї цей процес продовжується. Важливо вміти працювати в колективі, бо психологічний вплив на працездатність дуже значний. Тому педагоги мають виховувати в учнів комунікативність, тактовність, доброзичливість, уміння вислуховувати, спільно працювати для досягнення однієї мети, приймати спільні рішення. Особливе значення для досягнення цієї мети має постановка перед групою чи її частиною спільного завдання. За сучасних умов постійно вдосконалюються технології, з’являються нові, оновлюється обладнання, інноваційні технології, що вимагає постійної роботи працівника над собою. Для цього учням доцільно давати творчі завдання, роботи творчо-пошукового характеру. Все це привчає їх шукати інформацію, аналізувати її, узагальнювати, визначати головне, потрібне саме для них, уміти з’ясовувати цю інформацію надалі на практиці.
Отже, формування в майбутніх робітників ділової активності є загальною потребою сьогодення. Колись мудрий Гельвецій казав, що країна, яка не має добре розвинутої освіти, науки і підприємливих людей, завжди буде рабом свого сусіда. Саме робітника, який конкурентноспроможний на ринку праці, не вистачає нашій країні.
Ми маємо дати учню свободу і самостійність, дозволити йому робити помилки і виправляти їх, розвивати якості лідера і разом з тим наділити відповідальністю, забезпечити гнучкість в навчальних ситуаціях. Тобто потрібно створити умови для динаміки самоактуалізації творчого потенціалу учня, його самовдосконалення, самовизначення в професійній діяльності.
